Пащека

Пащека (робоча назва — *Megamya sudacna*, величезний кусючий молюск). Величезний усеїдний молюск із небезпечною стратегією захисту та живлення.

1. Молюск

Подібно до земних двостулкових, тіло пащеки складається з двох мінеральних черепашок, з'єднаних потужними аддукторами. Усередині надійно заховані органи травлення, серце та зябра.

2. Мантія

Мантія (та сама частина тіла, що формує зовнішню оболонку головоногих) виробляє матрицю з біопластику, на яку наростає тверда черепашка з карбонату кальцію. Для досягнення величезних розмірів дорослої особини пащеці можуть знадобитися десятиліття або навіть століття. Внутрішня частина мантії встелена чутливими до руху очима.

3. Рефлекс замикання

Від подразнення сухожиль аддукторів черепашки закриваються, ув'язнюючи жертву. Після цього пащека виділяє нейротоксин — домоєву кислоту. Прогнозовані симптоми: ураження нервової системи, утрата короткочасної пам'яті, смерть.

4. Змішана стратегія живлення

Внутрішня порожнина пащеки встелена крихітними кораловими поліпами, які харчуються сонячним світлом завдяки здатним до фотосинтезу бактеріям. Імовірно, більшу частину поживних речовин молюск отримує саме через фотосинтез.

5. Літієві перлини

У процесі росту пащека накопичує в тілі літій. Щоб запобігти збоям у роботі нервової системи, молюск виштовхує сформовані відклади назовні. Рекомендовано збирати.

6. Юність

Досліджена особина перебуває на ранній стадії розвитку. Верхня межа розмірів для цього виду наразі не встановлена.

Висновок: украй важливе джерело літію, проте пірнати всередину небезпечно. За жодних обставин не торкайтеся сухожиль. Перед початком робіт оновіть дані свого біоскану.

опис

Банк даних PDA